Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпиляти — 1 дієслово доконаного виду розсіяти розпиляти 2 дієслово доконаного виду розрізати … Орфографічний словник української мови
розпиляння — I я, с. Дія за знач. розпиляти I і розпилятися I. II я, с. Дія за знач. розпиляти II … Український тлумачний словник
порізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) || чого. Нарізати в певній кількості. || Б ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2) Зробити надрізи на поверхні чого небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях. ||… … Український тлумачний словник
порозпилювати — I юю, юєш, док., перех. Розпиляти (дошки, колоди і т. ін.). II юю, юєш, док., перех. 1) Розпилити, перетворити на пил багато чого небудь. 2) Розпорошити з силою (рідини, порошкоподібні речовини і т. ін.) … Український тлумачний словник
розбризкувати — ую, уєш, недок., розбри/зкати, аю, аєш, док., перех. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. || Розпиляти, розсіювати що небудь. || Розсипати, розкидати в різні боки (іскри, сніг і т. ін.) … Український тлумачний словник
розпил — у, ч. 1) Дія за знач. розпиляти II, розпилювати II. 2) Місце розрізу чого небудь, зроблене пилкою або напилком … Український тлумачний словник
розпилити — див. розпиляти I … Український тлумачний словник
розпилювати — I див. розпиляти I. II юю, юєш, недок., розпиля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. Розрізувати пилкою або напилком на частини (дерево, метал і т. ін.) … Український тлумачний словник
розпиляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпи/ляно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розпилятися — I я/ється і розпи/люватися, юється, недок., розпили/тися, пи/литься, док. 1) Розсіюватися, розноситися в повітрі найдрібнішими частинками, пилом. 2) тільки недок. Пас. до розпиляти I, розпилювати I. II див … Український тлумачний словник
